Україна – номер 1 в Європі по переказам заробітчан.
Рік тому, 22 квітня 2020 року, Прем’єр Шмигаль повідомив, що до країни повернулись 2 мільйони заробітчан. Уряд казав, що утримає цих людей в Україні новими дешевими кредитами та робочими місцями на будівництві доріг.
Що з цього було реалізовано? Нічого.
2 мільйони людей як приїхали, так і поїхали назад так швидко, як могли, навіть попри локдауни.
Організація KNOMAD, підтримувана Світовим банком, у глобальному звіті щодо трудової міграції від 10.2020 каже про Україну таке:
«У квітні український уряд заявив, що 2 мільйони українців, які працюють за кордоном, повернулись до країни. Уряд тимчасово заборонив їм виїзд з країни протягом локдауну. Однак обмежені перспективи працевлаштування вдома та відсутність фінансової допомоги для повернених спонукали їх шукати можливості працевлаштування в країнах ЄС, незважаючи на таку офіційну позицію»
Держстат також звітує, що середня кількість працівників в Україні протягом 2020 року не те що не збільшилась на 2 млн, а зменшилась: з 7,5 млн у січні 2020 до 7,3 млн у грудні. Тобто заробітчани не змогли знайти роботу в Україні.
Скільки зараз в світі українців-заробітчан? Офіційної цифри немає. Різні чиновники та державний інститут демографії називають від 2,5 млн до 9 млн осіб (сезонні мігранти). Влада боїться офіційно порахувати заробітчан, це буде вбивчим для рейтингу, адже означатиме, що населення України далеко не офіційні 41,5 млн осіб.
Тим часом заробітчани роблять неоціненну послугу Україні: переказують на батьківщину до 10% ВВП нашої держави. За оцінками НБУ – $12 млрд, за оцінками KNOMAD – $14 млрд. Ці гроші створюють тут споживчий попит, робочі місця, генерують податки та тримають курс гривні.
У 2020 році за обсягом переказів заробітчан Україна зайняла перше місце в Європі та Центральній Азії, десяте місце в світі за обсягом.
Схоже на те, що цей рейтинг – саме той, в якому наш уряд здатен підіймати Україну щороку на все нові вершини.