Парламент паралізований спробою протягнути чергову "спецконфіскацію". Попри трибунний пафос законопроект не має нічого спільного з поверненням накрадених януковичем грошей до бюджету України.
Парламентська зала опирається бо знає - це не про януковича. Якби про януковича, то зайшло б дуже хвацько. За законопроектом ховаються дві дуже примітивні схеми і одна велика загроза для людей. Перша схема - освоєння коштів, отриманих від продажу так званих "нафтопродуктів курченка". Друга - продаж своїм і за дешево заарештованих цінних паперів так званих "євро бондів януковича".
Тому, бюджетом і не пахне. За пишністю слів – узаконена рейдерська схема: закон надає слідчим можливість конфіскувати майно та кошти до вироку суду. Не арештувати, а саме конфіскувати і реалізувати, а не скерувати до бюджету.
Реалізовувати кошти і цінні папери, які «спецконфіскують», буде невідомо хто, і не відомо як. Чи може відомо? Може хтось уже знає як розпорядитися 50 млрд. гривень.
І можна було б махнути рукою на схеми - ми ж на ті гроші не претендуємо, а парламент вчергове в паралічі. Але для реалізації схеми запропоновано внести такі зміни до КПК, після яких будь-хто, хто має гроші на рахунках уже спокійно спати не буде - арештувати і конфіскувати їх буде так просто і швидко, як купити електронний квиток. А презумпція невинуватості взагалі для цього не діє.
Ще одна проблема. Невідомі отримують 2 мільярди доларів, які розчиняться у невідомості. Потім це спишуть на політичну кризу, зміну Уряду, війну або зраду.
Янукович звернеться до Європейського Суду з прав людини, де зі 100% гарантією виграє справу. Як наслідок - поверне собі втрачені статки З БЮДЖЕТУ України плюс КОМПЕНСАЦІЮ, яку визначить суд.
Ну і нарешті класичне питання - що робити? Парламент прийняв вже достатньо рішень для повернення активів всієї попередньої злочинної влади: не лише про спецконфіскацію, але і про заочне провадження, і про управління конфіскованих майном. Але там немає схем, тому вони і не працюють - бо який сенс чесно конфісковувати чиїсь мільярди, якщо можна просто забрати.
Найкращим доказом правдивих намірів авторів законопроекту є їхня пропозиція "давайте ми приймемо цей закон на рік, а потім - скасуємо".