Днями президент України Володимир Зеленський заявив, що на засіданні Ставки верховного головнокомандувача було затверджено дату початку настання ЗСУ. Чи справді ці терміни вже затверджені, чи йдеться про якусь чергову інформаційну операцію - поки що невідомо.
Якщо говорити про найближчі дати, то найважливіші дні для ситуації на фронті - з 1 по 5 червня. Саме в ці дні, як заявляв куратор ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, "вагнерівці" мають залишити свої позиції в Бахмуті та передати їх російським регулярним військам.
Досі незрозуміло - чи вийдуть "вагнерівці" насправді чи ні (раніше Пригожин уже мав намір піти з міста, після чого йому пригрозили звинуваченням у "зраді батьківщини"). Також неясно – чи узгоджено взагалі цей вихід із міноборони РФ, яке поки що не підтверджувало ротацію (про неї говорить лише сам Пригожин, а також українські та західні джерела ).
Але навіть якщо припустити, що вихід "вагнерівців" узгоджено, і регулярні війська замінюють ПВК за затвердженим графіком, це все одно велика проблема для російського командування. Яке змушене перекидати сюди боєздатні резерви, що може негативно позначитися на здатності росіян тримати оборону на інших напрямках.
Та й сама по собі ротація в умовах, коли біля Бахмута тривають бої, а саме місто знаходиться під постійним вогнем ЗСУ, завдання дуже непросте і загрожує втратою позицій (як це сталося на початку травня, коли "Вагнер" передавав на флангах позиції російським військам).
А відступ армії РФ у Бахмуті, як уже прямо каже Пригожин у своїх інтерв'ю, буде використаний ним для нового потужного накату на міноборони, включаючи організацію акцій протесту у Москві. Що навряд чи сприятиме зміцненню бойового духу російської армії та суспільства.
Таким чином, якщо і намічаються якісь великі події найближчим часом, то, можливо, вони відбудуться саме в ці числа – перші 5-10 днів червня.
Але, природно, багато залежить від того, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація в Бахмуті та навколо нього, якщо звідти, як і анонсував Пригожин, підуть "вагнерівці".
З іншого боку, не зовсім зрозуміло - чи готове українське командування витрачати свої далеко не безмежні сили та кошти на наступ під Бахмутом, який, як визнають усі сторони, не має серйозного військово-стратегічного значення (хоч і має велике інформаційно-символічне значення). При тому, що й раніше на Заході часто критикували керівництво України за те, що воно прийняло рішення утримувати це місто ціною великих втрат замість того, щоб відступити на заздалегідь підготовлені позиції, а збережені сили використати для наступу на стратегічно важливій ділянці фронту на півдні України..
Тому бої під Бахмутом, якщо і почнеться їх активізація, можуть мати відволікаюче значення, а основні події розгорнуться на інших ділянках фронту, а також, не виключено, на території РФ.
Але це, повторимося, якщо дійсно прийнято рішення наступати найближчим часом, а не перенести контрнаступ на пізніший термін, дочекавшись поставок західних літаків, як це вже радять деякі військові.
Нагадаємо, днями командувач Сухопутних військ Олександр Сирський приїхав на Лиманський напрямок і анонсував швидкий наступ.
А у Білому домі заявили, що Україна перейде в наступ улітку.