Численні публікації у західних ЗМІ про те, що український наступ не увінчається успіхом, у Росії вже трактується як те, що "Захід почав готувати ґрунт до зливу президента України Володимира Зеленського".
Але, як бачиться, сенс та причина цих обговорень в іншому.
На Заході дійшли висновку, що колишня стратегія з розрахунку на швидкий стратегічний успіх ЗСУ на південному фронті з виходом до Азовського моря та кордонів із Кримом не спрацювала. Тому необхідно виробити нову стратегію, яку, власне, зараз обговорюють у медіа.
Варіантів, теоретично, є три.
Перший - розпочати переговори з Кремлем і заморозити війну по нинішній лінії фронту. Імовірність того, що на Заході за підсумком прийдуть до такого варіанта, не нульова. Прихильників якнайшвидшого припинення війни там чимало. Але більшість нинішніх політичних еліт поки що проти поступок РФ.
Другий – прискорити та збільшити постачання зброї та підготувати українську армію до нового наступу наступного року. В надії, що отримавши винищувачі та далекобійні ракети, воно виявиться успішнішим.
Третій – знизити інтенсивність бойових дій з боку української армії та готуватися до тривалої війни на виснаження. Тобто де-факто заморозка війни, але без формального укладання перемир'я.
На підтримку останнього підходу на Заході вже висловлюється низка ЗМІ.
Найбільш чітко цю концепцію сформулювали у статті The Economist.
Видання закликає Україну та її західних союзників переосмислити підходи до війни.
"І Україна, і її західні прихильники починають розуміти, що це буде виснажлива війна на виснаження. Але, на жаль, Україна ще не готова, як і її західні партнери. Вони, як і раніше, зосереджені на контрнаступі. Їм необхідно переосмислити військову стратегію України та те, як керується її економіка. Замість того, щоб прагнути "перемогти", а потім відновитися, метою має бути забезпечення того, щоб Україна мала витривалість для тривалої війни і могла процвітати, незважаючи на це", - пише видання.
The Economist пропонує:
- провести військове "перекалібрування" - почати "раціонально використовувати ресурси та змінити правила гри" в умовах дефіциту живої сили. Тобто, інакше кажучи, припинити активні наступальні дії;
- підвищити стійкість України, налагодивши технічне обслуговування пошкодженої техніки, регулярне постачання боєприпасів та навчання військових, посиливши ППО;
- провести економічне перекалібрування - "менше пихатих планів щодо повоєнного відновлення і більше уваги збільшенню виробництва та капітальних витрат зараз". Необхідно перейти від залежності від зовнішньої допомоги до залучення інвестицій. Для цього потрібна безпека, економічна реформа, боротьба з корупцією, спрощення ведення бізнесу.
Зазначимо, що певна логіка у цих міркуваннях є. Україна зможе витримати тривалу війну, лише якщо на територіях, де не ведуться бойові дії, відновиться більш-менш нормальне життя та економіка. Тобто приблизно як це було під час і після початку війни на Донбасі у 2014-2015 роках.
Але є й суттєві відмінності.
По-перше, активна фаза бойових дій на Донбасі завершилася укладанням Мінських угод та перемир'ям, можливість якого The Economist відкидає.
По-друге, лінія фронту та соціально-економічні наслідки війни зараз незмірно більша. Удари завдаються по всій території країни, значна частина населення виїхала з України. Призовники тікають від мобілізації за кордон, або ховаються додому. І важко зрозуміти, яким чином за таких умов можна говорити про нормалізацію економіки, залучення інвестицій та інше, про що пише The Economist. Все це навряд чи можливо без перемир'я та припинення бойових дій.
Також, зважаючи на все, поки до закликів до переосмислення підходів досить холодно ставляться в самому Києві. Як випливає із заяв військово-політичного керівництва України, воно має намір продовжувати наступальні бойові дії. Принаймні поки що вистачатиме людських ресурсів та озброєнь.
Раніше The New York Times опублікували чергову песимістичну оцінку поточних результатів наступу України.
Водночас американський генерал Марк Міллі повідомив про продовження настання ЗСУ взимку.