Російський опозиціонер Яшин закликав до завершення війни та переговорів. Що це означає?

Ілля Яшин. Фото: Фейсбук

Російський опозиціонер Ілля Яшин, звільнений під час нещодавнього обміну ув'язненими, закликав до початку мирних переговорів між Україною та Росією та до зупинки бойових дій по лінії фронту.

Про це Яшин заявив журналістам російських опозиційних ЗМІ.

На його думку, Київ від захоплених Росією територій офіційно не відмовиться, але переговори та перемир'я кращі за війну. Він вважає, що зараз становище на фронті зайшло в глухий кут і ситуація "не має військового рішення для жодної зі сторін".

Яшин заявив, що розуміє аргумент українців, які кажуть, що перемир'я та пауза дасть можливість Путіну підготуватися до нової війни, але каже, що ця ж пауза дозволить підготуватися до війни та України.

"Але головне – що переговори мають на увазі припинення кровопролиття. І головне про що зараз потрібно говорити – це про припинення кровопролиття", – резюмував Яшин.

Слова російського опозиціонера прокоментував телеграм-канал "Політика Країни".

"Заява Іллі Яшина про необхідність якнайшвидшого закінчення бойових дій і початок переговорів між Україною та РФ є досить показовою з точки зору змін настроїв у російській опозиції.

Яшин, якого в рамках обміну випустили з російської в'язниці та відправили до Німеччини, є впливовою особистістю в опозиційному середовищі. Деякі спостерігачі припускають, що саме він займе місце неформального лідера російської антипутінської опозиції, яке фактично пустує після смерті Навального.

Тому його думка в цьому середовищі є важливою. А з огляду на те, що з російськими опозиціонерами щільно спілкуються політичні кола ЄС та США, така думка Яшина, можливо, посилить позиції прихильників якнайшвидшого припинення війни та серед західного істеблішменту.

При цьому примітно, що раніше саме російські опозиціонери-емігранти були одними з найбільш радикальних прихильників "війни до переможного кінця" (до переможного для України, природно), оскільки це бачилося гарантією краху режиму Путіна і зміни влади в РФ.

І вони ж традиційно виступали різко проти різних "корейських сценаріїв" щодо зупинки війни по лінії фронту, заявляючи, що це Путін представить як свою перемогу (утримав захоплені території, включаючи сухопутний коридор до Криму) і таким чином сильно зміцнить свою владу.

Однак останнім часом ця позиція почала змінюватися. І все частіше російські опозиціонери закликають до якнайшвидшого припинення війни. Як, наприклад, Альфред Кох, а тепер і Яшин.

Цьому є три можливі пояснення.

По-перше, сподівання на швидку перемогу ЗСУ не виправдалися, а чим закінчиться затяжна війна – незрозуміло.

По-друге, як показують опитування, ідея зупинки війни по лінії фронту популярна в Росії - більшість росіян виступають саме за такий варіант. Тому для російської опозиції політично вигідно із цією позицією солідаризуватися. Тим більше, що Путін офіційно на зупинку по лінії фронту не погоджується, висуваючи умовою припинення вогню передачу РФ усієї території чотирьох областей, що є неприйнятною для Києва умовою і означає продовження війни ще на невизначений час.

По-третє, чим довше йде війна, тим сильніше закручуються "гайки" в Росії, тим менше залишається простору для прав і свобод, і тим дедалі сильнішими стають позиції радикальних націоналістичних і ультраправих сил, порівняно з якими Путін здасться лібералом і демократом. Загалом, що довше йде війна, то важче повернути Росію на європейський шлях розвитку. Власне, тому ліберали всередині РФ вже давно закликають до припинення вогню по лінії фронту (як, наприклад, кандидат у президенти Борис Надєждін, що не відбувся). А тепер така позиція набуває все більшого поширення і в російській політеміграції.

Хоча у її середовищі вистачає і тих, хто продовжує виступати за "війну до переможного кінця", - пише "Політика Країни".

Дещо раніше стало відомо, яку реакцію викликало звернення Яшина до країн Заходу зняти санкції проти "простих росіян".

"Страна" також детально аналізувала перспективи реального припинення вогню на тлі заяв про готовність до переговорів.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.