Чи оточений Мирноград, навіщо Зеленський заговорив про вибори, чи робили замах на Міндіча в Ізраїлі. Підсумки

Наслідки удару по Сум

Аналізуємо підсумки 1384 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Російські війська просунулися на південь від Мирнограда, згідно з картою військового паблика Deep State. При цьому в самому місті та навколо нього збільшилася сіра зона.

Українські ЗМІ з посиланням на неназваного офіцера морської піхоти пише, що гарнізон, який перебуває в місті, давно воює без ротацій, оскільки логістичні шляхи вже кілька тижнів перебувають у сірій зоні – хоча на українських картах вона відобразилася лише днями.

"Закрита "сіра зона", яку DeepState сьогодні показала навколо Мирнограда, існує вже кілька тижнів. Останній раз ми змінювали людей на техніці в середині листопада, а на початку грудня кілька людей змогли вийти пішки - ось і все. У листопаді була зроблена ще одна спроба пройти через Родинське, але всі три машини - наші і сусідні. тому що ми робимо одне й те саме. Настає момент критичного нагромадження ворога, і все — він усюди, і зупинити це неможливо.

За його словами, рух вузьким коридором із Мирнограду є небезпечним уже як мінімум останні 3-4 тижні.

Також росіяни збільшують свою присутність у самому місті. Точно визначити чисельність противника неможливо, оскільки в українських збройних засобів спостереження дедалі менше. Деякі райони Мирнограда, за даними військових, знаходяться близько до оточення.

У російських військ нове просування у Сіверську, а також на південь, де в "сіру зону" увійшло село Пазено. Днями Росія заявляла про його захоплення.

Чи Зеленський піде на вибори?

Учора Зеленський, відповідаючи на заклик Трампа провести вибори, заявив, що ладен це зробити навіть під час війни.

"Я готовий до виборів. Я завтра буду в Україні і чекаю на пропозиції від партнерів, я чекаю на пропозиції від наших депутатів про законодавчі зміни, щоб провести вибори під час військового стану", – сказав він.

За своєю формою заява виглядає сенсаційною. Але по суті це лише продовження "переговорної гри" Зеленського з Вашингтоном.

З формально-юридичного погляду вибори президента під час дії військового стану провести можна. Це не заборонено Конституцією (вона забороняє лише проведення виборів до Верховної Ради), а заборонено лише кількома законами. Закони, на відміну Конституції, під час воєнного стану змінювати можна. Для цього достатньо 226 голосів у парламенті та підпис президента.

Однак якщо уважно послухати заяву Зеленського, то зміни законодавства не єдина умова, яку він виставив для проведення виборів.

Було ще одне, яке він поставив безпосередньо американцям та європейцям: "оскільки це питання сьогодні порушує президент США, наші європейські партнери, я відповім дуже коротко: я готовий до виборів. Більше того, я прошу зараз США, можна з європейцями, забезпечити безпеку для проведення виборів. І тоді в наступні 60-90 днів Україна буде готова до проведення".

Тобто, фактично Зеленський перекидає м'яч на поле Трампа, як би кажучи йому: "Ти вважаєш, що потрібно проводити вибори в Україні? Я не проти. Готовий хоч зараз, але і ти виконай свою частину роботи: забезпеч нам безпеку. Дай "Томагавки", "Петріотів" побільше, а ще краще - оголоси безполітну зону та літаки".

Оскільки Трамп на це навряд чи піде, то Зеленський скаже: "не виконані умови для проведення виборів, а тому питання знімається".

Або як варіант заявить, що в таких умовах єдина можливість провести вибори безпечно - організувати голосування в "Діє". Ця ідея вже давно витає у повітрі і жорстко критикується опозицією, яка вважає, що влада через електронне голосування просто "намалює" зі стелі результат виборів, забивши в систему потрібні цифри, оскільки проконтролювати їхню достовірність неможливо.

До речі, сам Трамп, коли закликав до проведення виборів, зважаючи на все, мав на увазі не проведення їх під час війни, а необхідність якнайшвидшого завершення бойових дій, що відкрило б шлях до оголошення виборів після скасування військового стану.

Нагадаємо, що норма про проведення виборів в Україні через 100 днів після припинення вогню містилася в опублікованому ЗМІ у листопаді мирному плані Трампа із 28 пунктів.

Але Зеленський, як бачимо, вирішив використати слова президента США у тому, щоб порушити тему проведення виборів під час війни. Щоб потім або поховати її через відсутність "гарантій безпеки з боку партнерів", або спробувати організувати електронне голосування. Судячи з нинішніх рейтингів, лише воно може забезпечити перемогу Зеленському на виборах.

Який план пропонує Трамп? Версія Washington Post

Зеленський анонсував на сьогодні нові переговори зі США - щодо проекту документа, який деталізуватиме процес відновлення та економічного розвитку України після війни.

При цьому українські виправлення до наймирнішого плану з 20 пунктів досі доопрацьовуються і планується передати їх "найближчим часом після нашої спільної роботи з командою президента Трампа та партнерами в Європі". А зустріч із європейськими партнерами буде завтра - у форматі "коаліції охочих".

Нагадаємо, що Зеленський раніше обіцяв передати виправлення США ще вчора. Трамп дорікав українському президенту, що він довго не читає документ. За інформацією ЗМІ, Вашингтон тисне на Київ із вимогою погодитися вивести війська з Донецької області. Зеленський відмовляється це робити.

Сьогодні в газеті Washington Post з'явився докладний виклад американського плану, на який не погоджується Зеленський.

Журналіст Девід Ігнатіус повідомляє з посиланням на українські та американські джерела, що план розбито на три документи: сам мирний план, гарантії безпеки та план економічного відновлення).

Основні параметри плану, за даними Ігнатіуса, такі:

- Уздовж усієї лінії припинення вогню, від Донецької області до Херсона, пропонується створити демілітаризовану зону, на кшталт корейської, за якою буде глибша зона, куди буде заборонено вводити важке озброєння. Таким чином американці намагаються переконати Зеленського на виведення військ з частини Донбасу, що залишилися під контролем Києва.

- "Обмін територіями" - невід'ємна частина угоди, але Україна та США досі сперечаються про те, як будуть проведені кордони.

- Запорізька АЕС не перебуватиме під російським контролем. Обговорюється, що можуть взяти він управління об'єктом. Це приваблює "деяких українських чиновників".

- Україна може вступити до Євросоюзу вже 2027 року. Адміністрація Трампа вважає, що зможе подолати опір Угорщини. Членство сприятиме розвитку торгівлі та інвестицій, "але, мабуть, найважливіше – це змусить Україну взяти під контроль згубну культуру корупції у державних підприємствах".

- Штати нададуть гарантії безпеки, подібні до статті 5 НАТО. Україна хоче, щоб США підписали таку угоду та ратифікували її Конгресом. Європейські країни підпишуть окремі гарантії безпеки. Команда Трампа заявляє про готовність і надалі надавати підтримку у розвідці.

– Обговорюється підвищення обмежень армії з 600 до 800 тис. Але Україна відмовляється від будь-яких формальних конституційних обмежень, як хоче Росія. "Незалежно від номінальної чисельності армії офіційні особи кажуть, що можуть бути додаткові сили, такі як національна гвардія або інші допоміжні сили", - йдеться у статті.

- Адміністрація Трампа, як і раніше, пропонує виділити 100 млрд дол. заморожених російських активів на відновлення України. Сума може бути збільшена. Також американські чиновники ведуть переговори з BlackRock щодо створення Українського фонду розвитку, який залучить 400 мільярдів доларів на відновлення. Світовий банк також братиме участь у цьому процесі.

Трамп хоче аналогічних інвестицій і для Росії.

"Кушнер і Віткофф, обидва переконані капіталісти, виходять із того, що країни, які торгують і процвітають, не воюють", - йдеться у статті.

Як бачимо в цих пунктах немає нічого щодо блокування вступу України до НАТО, але раніше повідомлялося, що цей пункт винесено з американо-українських переговорів і вирішуватиметься на рівні переговорів США, Росії та Альянсу.

Чому Київ ці умови не приймає – особливо пункт про демілітаризовану зону – ми аналізували тут.

Чи був замах на Міндіча в Ізраїлі?

Сьогодні знову у центрі уваги виявилася справа Міндіча.

Бізнесмена Ігоря Коломойського сьогодні таки доставили на засідання Шевченківського районного суду після кількох днів переносів після того, як Коломойський пообіцяв зробити резонансну заяву.

І він резонансну заяву зробив.

У залі Шевченківського районного суду Києва він сказав, що в Ізраїлі була спроба замаху на бізнесмена Тимура Міндіча.

Сам замах стався 28 листопада.

"Новину знаєте про Міндіча? Замах на нього було 28 числа. Спроба замаху. В Ізраїлі. Це була спроба вбивства, нападники заарештовані. В результаті поранили хатню робітницю важко, але вижила", - заявив бізнесмен.

За його даними, злочинці переплутали будинок, тож замах провалився.

Інші деталі Коломойський пообіцяв розповісти пізніше на судах завтра та післязавтра.

У посольстві України в Ізраїлі заявили ЗМІ, що у них "відсутня інформація про цю подію".

Хто розкручує корупційний скандал в Україні

 

В історії України було кілька поворотних точок, які різко змінили перебіг історії країни після оголошення незалежності.

Перша – касетний скандал 2000 року, який завдав найсильнішого удару по Кучмі, знищив проект його третього терміну, відкрив дорогу до влади Ющенка та почав відлік часу до помаранчевого Майдану.

Друга – Майдан 2013–2014 років зі поваленням Януковича, подальшою анексією Криму та війною на Донбасі, звідки розпочався шлях і до нинішньої повномасштабної війни.

Щодо обох подій досі точаться запеклі суперечки – хто був їх реальним організатором? Хто "смикнув за рубильник", запустивши історичні процеси?

Хто насправді записував Кучму у його кабінеті? Майор Мельниченко на диктофон? Західні спецслужби, щоб послабити позиції українського президента, який 2000 року почав зближуватися з Путіним? Російські спецслужби, щоби створити проблеми Кучмі і зробити його більш залежним від Москви?

Хто та навіщо організував бійню на Майдані 20 лютого 2014 року? Хто дав наказ групі Парасюка відкрити того дня рано-вранці з Консерваторії вогонь по українських силовиках? Хто потім стріляв майданівцями? Беркут за наказом Януковича? Таємничі снайпери з готелю "Україна" на замовлення західних спецслужб чи вождів Майдану, щоб деморалізувати Януковича та організувати його повалення? Чи, може, за всім цим стоїть Росія, яка потім скористалася міжвладдям у Києві, щоб анексувати Крим та спробувати запустити "Російську весну" на південному сході?

Суперечки із цього приводу можуть йти ще довго.

Але тим часом зараз на наших очах в Україні відбуваються події, які потенційно можуть стати ще однією "поворотною" точкою в історії країни.

Йдеться про корупційний скандал, що спалахнув місяць тому, пов'язаний з найближчим оточенням Зеленського, який уже привів до втечі з країни "гаманця президента" та його найближчого друга Міндіча, а також до відставки ключової людини у владі – Єрмака. Все це відбувається на тлі важкої війни з Росією та тиску США на Київ щодо прийняття умов мирного плану Трампа.

Історія перебуває у розвитку та підбивати її підсумки ще рано.

Однак характерно, що і зараз з приводу того, хто "смикнув за рубильник" і запустив процес, існують протилежні версії.

Згідно з першою з них – це Трамп (або Трамп та Росія), який прагне примусити українську владу та особисто Зеленського до прийняття умов завершення війни, на яких наполягають Москва та Вашингтон (у тому числі виведення українських військ із Донецької області). На доказ наводять той факт, що мирний план Трампа з'явився невдовзі після корупційного скандалу. А Єрмака було звільнено невдовзі після того, як публічно виступив проти виведення українських військ. Крім того, загальновідомо, що антикорупційна вертикаль (НАБУ-САП-ВАКС) створювалася за активної участі США і досі тісно взаємодіє з американськими структурами, включаючи ФБР.

Але є й інша версія – що Трамп лише намагається скористатися скандалом, що послабив позиції Зеленського, а спочатку його розкручувала сила максимально ворожа. І не для того, щоб допомогти реалізувати плани Трампа, а щоб їх зірвати та створити президентові США проблеми у самій Америці.

Згідно з цією версією, атаку на Зеленського веде група, пов'язана з Демпартією США, союзною їй європейською владою, структурами Сороса та глобалістськими колами. До руху проти Зеленського приєдналося багато його ворогів – Порошенка, Коломойського, – але вони лише попутники. "Центр управління польотом" знаходиться в грантовому та антикорупційному середовищі, а також близьких до них ЗМІ.

Після перемоги Трампа та його жорстких кроків проти Демпартії та її "екосистеми" (включаючи розпуск USAID) це середовище опинилося на межі краху. Зеленський бачив у ній "паралельну владу", створену зовнішніми силами для контролю за офіційною. Він хотів скористатися змінами США, щоб її обнулити. Тому "антизеленська коаліція" вирішила завдати превентивного удару і з початку літа активізувала руками НАБУ та САП справи проти оточення Зеленського. Банкова у відповідь прискорила зачистку "паралельної вертикалі", продавивши через Раду закони про підпорядкування НАБУ та САП. Проти різко виступила Європа, почалися протести та кампанія у західних ЗМІ проти Зеленського та Єрмака. Банкова злякалася і дала задній хід, що зумовило подальші події, включаючи листопадовий скандал і відставку Єрмака.

Наскільки можна судити, зараз у "антизеленській коаліції" дві лінії. По першій, Зеленського треба залишити президентом, але взяти під контроль його, парламент та уряд через Арахамію та Федорова. Поки що реалізується саме ця лінія: грантові ЗМІ пишуть про "конструктив" після відходу Єрмака.

Друга лінія - що Зеленський "неосудний корупціонер" з авторитарними замашками, його треба прибирати. На кого міняти і як – незрозуміло з огляду на слабкий контроль над Радою. Але варіант "жорсткого рішення" також не виключається.

Це питання тактики.

Стратегія ж – встановлення повного контролю структур, пов'язаних із керівництвом ЄС та Демпартією США, над українською владою, завершення процесів зовнішнього управління: контроль судової системи та силових структур через "міжнародних експертів", контроль держкорпорацій через наглядові поради, контроль держзакупівель через спецоргани при міністерствах. Ці норми вже вбудовані у вимоги ЄС до України, але Зеленський з Єрмаком чинили опір, розуміючи, що втратять контроль над країною та потоками. За цією версією, корупційний скандал має цей опір зламати.

Якщо структури, близькі до Демпартії, встановлять повний прямий контроль над українською владою, вони можуть спробувати використати Київ для удару по Трампу перед довиборами до Конгресу – як у 2016-му зі справою Манафорту та 2019-го з імпічментом. Для цього Україні потрібно "поховати" план Трампа, продовжити війну і потім звинуватити президента США у роботі на Росію. Тому для Трампа важливо завершити війну і потім перезавантажити українську владу, мінімізувавши вплив структур Демпартії.

Але яка б версія не виявилася правильною, події часто розвиваються всупереч планам сценаристів.

Так, Турчинов, Порошенко та інші лідери Майдану, голосуючи 22 лютого 2014 року за усунення Януковича та фактично викидаючи угоду від 21 лютого, явно не хотіли анексії Криму. Вони просто прагнули взяти владу, яка здавалася під ногами. Хоча Сікорський попереджав: порушення угод призведе до війни. Попередження проігнорували. Наслідки відомі.

Так само і зараз "антизеленську коаліцію" рухає прагнення взяти владу, поки є вікно можливостей.

Але переможцем може бути зовсім інша сила. Наприклад, Трамп може перехопити контроль над інфраструктурою зовнішнього управління, включаючи НАБУ та САП, спонукавши Україну прийняти умови американського плану і далі рухатися у фарватері Вашингтона.

А якщо на тлі внутрішніх скандалів різко погіршиться ситуація на фронті, наслідки для України можуть виявитися ще більш радикальними, ніж у 2014 році.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.