50 мільйонів від Коломойського. Як екс-генпрокурор Піскун пов'язаний із справою олігарха?

Піскун заперечує одержання грошей від олігарха. Фото: novyny.live

Минулого тижня у Франції пройшли обшуки у колишнього генерального прокурора України Святослава Піскуна, після чого його затримали. Зараз його вже випустили на волю, але за даними ЗМІ, французькі правоохоронні органи порушили проти нього справу про відмивання грошей, оскільки при обшуку у нього виявили великі суми готівки та дорогий годинник.

При цьому сам обшук у Піскуна, який ініціював українське Державне бюро розслідувань, проводили зовсім з іншого приводу: у зв'язку з однією зі справ, яка зараз ведеться проти Ігоря Коломойського. Йдеться про замовлення вбивства адвоката Сергія Карпенка. За матеріалами слідства, він відмовився виконувати вказівки олігарха щодо "ДніпроСпецСталі" в рамках корпоративного конфлікту за контроль над підприємством між Коломойським з одного боку та Віктором Пінчуком та Костянтином Григоришиним – з іншого. 2003 року на Карпенка напали у Феодосії, він дивом вижив. 2005 року Генпрокуратура за цим фактом порушила проти Коломойського кримінальну справу, але незабаром вона забуксувала, а потім її закрили.

Торік у травні Коломойському вручили підозру у зв'язку з цим замахом. І вже тоді спливло ім'я Піскуна. Його згадав радник Офісу президента Сергій Лещенко, описуючи фабулу справи. За заявою Лещенка, Піскун отримав від Коломойського 50 мільйонів доларів за закриття справи, про що екс-генпрокурор, як стверджує радник Офісу президента, особисто повідомив Віктора Пінчука, а той дав свідчення про це міліції.

Зазначимо, що ця справа також згадувалась у матеріалах процесу, який слухався у Лондонському арбітражі, де в середині нульових судилися Коломойський та Григоришин. 2007 року там дав свідчення бізнесмен Михайло Бродський. Він розповів Лондонському суду, як виступив посередником між Коломойським та генпрокурором Піскуном, що у результаті закінчилося закриттям кримінальної справи проти власника групи "Приват". При цьому факт передачі хабара він не підтвердив, але повідомив, що Піскун переконався в замовному характері цієї справи, натякаючи на те, що її могли ініціювати конкуренти Коломойського через тодішнього секретаря РНБО Петра Порошенка (сам Бродський був радником Юлії Тимошенко, яка ворогувала з Порошенком).

Свідчення Бродського тоді цитували українські ЗМІ.

"У червні 2005 року мені зателефонував пан Коломойський і повідомив, що має проблему. Коломойський сказав, що він хоче до мене звернутися, тому що я "старий дисидент" і що я можу втрутитися в цю проблему на стороні справедливості.
Коломойський сказав, що Порошенко замовив його в прокуратурі і проти нього виписано постанову про арешт. Я розповів Піскуну про свою розмову з Коломойським, а також про можливу роль Порошенка в організації можливого фальсифікованого кримінального переслідування щодо Коломойського.
Піскун мені спочатку не повірив і заявив, що при ньому прокуратура не братиме участі в таких замовних справах. Після чого Піскун комусь зателефонував і приблизно через 10 хвилин повідомив мені, що справді ухвалу про арешт Коломойського передано на затвердження до суду. Піскун сказав, що хоче розібратися із цим питанням і спеціально для цього створить групу, яка займеться розслідуванням справи. У вересні Коломойський повідомив мені, що кримінальну справу проти нього було закрито.
Пізніше, приблизно в листопаді 2005 року, коли Піскун залишив свою посаду, він повідомив мені, що Порошенко чинив на нього тиск в організації кримінальної справи проти Коломойського. Він далі згадав, що його втручання у питання зі справою Коломойського було однією з причин його звільнення", - заявив Бродський.

У свою чергу Григоришин сказав Лондонському суду, що за закриття цієї кримінальної справи було заплачено 50 мільйонів доларів, і що Піскун особисто їздив до суду забирати ордер на арешт Коломойського.

Пізніше, у 2015 році, у тому ж Лондонському суді, але в рамках уже іншої справи, аналогічні звинувачення проти Піскуна та Коломойського висунула команда Пінчука. Сам Піскун та Коломойський звинувачення заперечують.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.