Після операції із захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро глава Білого дому Дональд Трамп повторив уже неодноразово озвучену заяву про свій намір приєднати до США Гренландію. Причому, про це і він, і представники його команди протягом останнього тижня говорили неодноразово.
За даними ЗМІ, у Данії та інших країнах Західної Європи це викликало близький до паніки стан, адже тамтешні політики були впевнені, що Трамп про Гренландію вже забув. Але судячи з заяв з Вашингтона, у Білому домі налаштовані дуже серйозно і, як каже Трамп, мають намір отримати острів по-доброму чи поганому.
Датчани та європейці, а також політики з табору демократів у США заявляють, що наміри Трампа анексувати Гренландію може підірвати євроатлантичну єдність і навіть повністю зруйнувати НАТО, оскільки виходить, що один член Альянсу захопить іншу частину його території. ЗМІ вже пишуть, що європейці навіть будують плани щодо перекидання на острів своїх військових підрозділів.
У зв'язку з цим постає питання, яким чином події навколо Гренландії можуть вплинути на перебіг війни в Україні.
Насамперед це залежить від того, чи відбудеться реальність конфлікт навколо Гренландії. З моменту приходу до влади у Вашингтоні Трампа європейці ніколи не чинили йому жорсткого опору за жодним спірним питанням, зрештою погоджуючись на нав'язані американцями умови через серйозну залежність від США у сфері безпеки. Тому одним із цілком ймовірних сценаріїв є згода Данії та Європи у тій чи формі на передачу Гренландії США.
Також цілком можливо, що європейці намагатимуться заговорити питання, дотягнувши до довиборів до конгресу з розрахунку на перемогу на них демократів.
Однак Трамп може і не дозволити цього зробити, як і немає гарантій, що вдасться домовитись.
Відносини між леволіберальними елітами, що правлять у більшості найбільших європейських країн, і президентом США вкрай напружені. Трамп та його соратники практично прямим текстом закликають до зміни курсу Європи через прихід до влади правих сил. Тобто, по суті, Трамп становить для нинішнього європейського правлячого класу екзистенційну загрозу. Можливо, навіть чимось більшим, ніж Володимир Путін, адже далеко не всі вірять у те, що Москва може за своєю ініціативою напасти на Європу, хоча публічно самі заявляють про це. До того ж, у США багато разів більше можливостей впливати на ситуацію всередині ЄС, ніж у Росії.
Тому цілком імовірно, що конфлікт навколо Гренландії розростатиметься. І в такому разі він, безумовно, позначиться на війні в Україні, хоча вплив його може бути абсолютно різноплановим.
З одного боку, налякані американськими погрозами європейці можуть спробувати відновити відносини з Росією як з потенційним союзником для протистояння Трампу, а також зниження актуальності військової підтримки з боку Штатів і зменшення залежності від неї.
Безумовно, після європейців, що трапився останніми роками, такий поворот буде зробити вкрай важко. Та й не відомо, чи готовий Кремль до відновлення відносин із Європою, і якщо так, то на яких умовах. Але якщо все ж таки розпочнеться процес розморожування російсько-європейських відносин на антиамериканській основі, вплив на війну в Україні буде сильним.
У рамках цієї стратегії європейці можуть зробити деякі кроки назустріч Росії та з тиском на українську владу, щоб спонукати їх піти на поступки вимогам РФ, щоб якнайшвидше завершити війну (до її закінчення повноцінне відновлення відносин Європи та РФ навряд чи відбудеться). Наприклад, у процесі нинішніх переговорів вони можуть відмовитися від своїх планів запровадити війська в Україну, що є одним із головних спірних питань із Кремлем, а також запевнити Москву у знятті санкцій одразу після припинення вогню. Крім того, ЄС може саботувати виділення обіцяних Україні 90 мільярдів євро та припинити вносити гроші за програмою закупівлі американських озброєнь для ЗСУ.
Такий сценарій сильно погіршить становище Києва у війні, збільшивши ймовірність суттєвих поступок з його боку для її завершення.
Однак, повторимося, такий кардинальний розворот європейської політики поки що уявити вкрай важко, оскільки він зажадав би не лише перекреслення всіх основ політики Європи щодо війни в Україні, а й міг би призвести до жорсткого протистояння всередині самого ЄС. Хоча нині грандіозних геополітичних катаклізмів нічого на 100% виключати не можна.
Але може реалізуватися і протилежний сценарій: європейці спробують зіграти на загострення у відносинах з Росією, щоб потім закликати Трампа на допомогу, зміцнивши таким чином євроатлантичну єдність перед загальною загрозою. Наприклад, Великобританія вже заявила про готовність захоплювати танкери тіньового флоту РФ, що може викликати різкі дії Москви у відповідь.
Втім, навіть загострення між Європою та РФ може і не спонукати Трампа відмовитись від ідеї анексії Гренландії. А то й зовсім спонукати його на подальше посилення політики щодо європейців через збільшення їхньої залежності від американської військової підтримки.