Володимир Зеленський висловив намір перейняти досвід президента РФ Володимира Путіна і створити контрактну армію. Його слова підтверджують чутки, що ходили з кінця минулого року про те, що на Банковій хочуть змінити підхід до формування збройних сил, бачачи наростання опору суспільства примусової мобілізації, а також через нездатність залучити до служби 2 мільйони (тільки за офіційними даними) "ухилянтів" і сотні тисяч "бусифікованих", які пішли у СЗЧ.
Про подібні плани (щоправда, без конкретики) повідомляв і сам президент наприкінці січня, давши доручення новому міністру оборони Михайлу Федорову "вирішити питання" з "бусифікацією". Тоді Зеленський використав саме це слово, хоч раніше на офіційному рівні його вважали "продуктом російської ІПСО". А сьогодні Федоров заявив про підготовку реформи мобілізації, хоч і не навів жодних подробиць.
Відповідно до неофіційної інформації, що курсує у військових та урядових колах, обговорюється нова схема формування ЗСУ, яка складається з двох ключових частин. Перша – збільшення грошового забезпечення військових, щоб залучати до армії фінансовим мотивом.
Обговорюються такі заходи:
- Збільшення зарплат військовим у тилу до 50 тисяч гривень. Це майже в 2,5 рази більше в порівнянні з нинішнім рівнем і майже в 2 рази більше за середню зарплату в економіці. Як ми вже писали, низький рівень зарплат військових у тилу, які на початку 2023 року знизили приблизно вдвічі, є однією з причин відходу бійців у самоволку, оскільки навіть перебуваючи на нелегальному становищі на громадянці, вони можуть заробити більше. До речі, не набагато вище зараз і зарплати офіцерів у тилу: близько 25 тисяч гривень.
- Збільшення бойових виплат із нинішніх 100 тисяч гривень до 150 тисяч.
- Запровадження великих одноразових " підйомних " під час укладання договору, як і практикується у Росії.
У той самий час реалізація цих ідей упирається у фінансові можливості. На збільшення виплат потрібні великі додаткові витрати бюджету. Їх можуть забезпечити лише західні партнери шляхом значного збільшення програм допомоги, порівняно з уже затвердженими. Про це, власне, сьогодні прямо сказав Зеленський.
"Коли ми говоримо про людей, то тут європейці можуть допомогти, якщо ми переведемо нашу армію – або коли ми переведемо нашу армію – з мобілізації на контракти. Те ж саме, що робить Путін. Він платить кожній людині гроші за контракт. Ми теж хочемо, але у нас недостатньо коштів. Ось де європейці можуть допомогти. Ось цю програму європейці".
Тобто з партнерами ще потрібно домовитися про додаткові гроші, причому вже узгоджений кредит від ЄС на 90 мільярдів євро поки що під питанням, адже його блокує Угорщина.
Друга частина – перехід на контрактну систему з обмеженими термінами служби, щоб вирішити одну з головних проблем, що породжують небажання йти до армії: безстроковість служби під час війни. Щоправда, ця тема спочатку зустрічала неприйняття армійського командування, оскільки обмеження термінів служби може призвести до масового звільнення бійців, як тільки вони закінчать контракт. Тому розглядалися різні напівзаходи, які ще у листопаді минулого року озвучив тодішній міністр оборони Денис Шмигаль. Він анонсував перехід на контрактну систему, зокрема для чинних військовослужбовців. Однак у його описі нова система передбачала реальних граничних термінів служби. Вона лише давала право уклали дворічні контракти після їх закінчення отримати відстрочку на 12 місяців від нової мобілізації. Тобто, по суті, пропонувалася річна відпустка для контрактників.
Крім того, обговорювалася ідея введення граничних термінів служби у 2-3 роки для новобранців з моменту укладання контракту, а для чинних військових – з моменту набуття чинності новим порядком. Але й ця схема викликає суперечки, адже невідомо, скільки ще триватиме війна. До того ж подібний підхід явно несправедливий стосовно тих, хто служить.
Іншими словами, поки питання впровадження нових принципів формування армії впирається, з одного боку, у додаткове фінансування, домовленостей про яке за словами Зеленського поки що немає, з іншого боку – у дискусію на тему переходу на контракт із граничними термінами без втрати війська.
Тим часом у Росії, на досвід якої посилається Зеленський, останніми місяцями відбуваються дуже важливі зміни щодо найму новобранців у діючу армію. Причому їх майже не обговорюють в Україні, хоча вони можуть серйозно вплинути на перебіг подій.
Йдеться про формування у РФ нових військ безпілотних систем. Туди зараз набирають на контракт усіх бажаючих, причому в окремих регіонах закликають як чоловіків, так і жінок. При цьому, що важливо, контракти мають конкретний термін: мінімальний – один рік, після чого можна звільнитися зі служби. Виходячи з відкритої інформації, дроноводам пропонують зарплату 210 тисяч рублів на місяць (2,75 тисяч доларів) та бонуси до 500 000 рублів за виконання завдань (6,5 тисяч доларів), а також одноразову виплату 3 мільйони рублів (39 тисяч доларів).
Це дуже непогані умови, на які можуть піти багато хто. При цьому оператори дронів – найважливіша складова обох воюючих армій: саме вони визначають зараз розклад сил на полі бою.
Звичайно, вони можуть загинути. Більше того, полювання за операторами супротивника зараз є пріоритетом і для українців, і для росіян. Однак ризик для життя в таких військах значно нижчий, ніж у звичайних штурмовиків.
Якщо в піхоті контракти з граничними термінами служби створюють ризик масового звільнення бійців після закінчення терміну без будь-яких гарантій припливу аналогічного числа новобранців, то у військах безпілотних систем можна забезпечити постійний потік операторів дронів та ротацію навіть з обмеженими термінами служби.
В українських військах все служать безстроково, що, як уже зазначалося, є однією з головних причин, чому від мобілізації намагаються ухилитися. Виняток становлять лише молодіжні контракти 18-24, за якими термін служби становить 2 роки у військах безпілотних систем та рік у інших родах військ. Хоча і для них граничний термін – поняття умовне: після закінчення контракту молоді чоловіки отримують лише відстрочку за 12 місяців від мобілізації. Тобто за рік їх можуть знову відправити на фронт.
У той же час не виключено, що, оцінивши російський досвід, українська влада може також запровадити граничні контракти для операторів БПЛА.
Щоправда, в Україні існує інший тренд: багато військових закликають вирішувати проблеми з набором до армії шляхом не послаблень із мобілізацією, а навпаки, різкого її посилення.
Сьогодні великий резонанс викликалазаява командира батальйону "Братство" Олексія Середюка, яку опублікував, але потім видалив Київський обласний ТЦК.
"Ми ж усе розуміємо, що у критичний момент (на жаль, він настане) мобілізація буде проводитись бойовими батальйонами ЗСУ", - заявив Середюк.
Також постійно мусується питання необхідності зниження віку мобілізації.
Однак Зеленський, судячи з його заяв, все-таки намагається придумати, як крім батога запропонувати мобілізованим і пряник. І навряд чи тут справа у підготовці до виборів, на що часто списують таку риторику. За сигналами, що надходять з Банкової, ні до виборів, ні до швидкого завершення війни президент зовсім не готується. Але він відчуває, що ресурс терпіння суспільства з приводу бусифікації на межі, як і можливості ТЦК і поліції, примусово забезпечувати приплив новобранців до армії, а потім відловлювати тих, хто втік у самоволку.
Однак чи дадуть цей "пряник", залежить не так від Зеленського, як від того, чи виділять Україні додаткові гроші європейські партнери. І взагалі від того, що відбуватиметься з бюджетом в умовах постійних ударів росіян по інфраструктурі та промисловим об'єктам.
І якщо війна затягнеться, а грошей більше не стане, то мобілізація змінюватиметься не у бік граничних термінів служби та інших "пряників", а у напрямку, який описав Середюк із "Братства".