Аналізуємо підсумки 1562-го дня війни в Україні.
Обстріли та дефіцит бензину в РФ
Сьогодні вночі ЗСУ атакували Крим безпілотниками. Загинуло четверо людей, ще десять отримали поранення.
За словами призначеного РФ "голови Криму" Аксьонова, троє людей загинули і семеро постраждали при атаці на нежитловий об'єкт у Сімферополі. Ще одна людина загинула, троє отримали поранення в результаті удару безпілотника по приміському потягу, що прямував маршрутом Азовське - Керч. За даними влади, дрон потрапив до одного з вагонів потягу.
При цьому багато поїздів, які прямували Кримом, зараз затримуються, повідомляє місцева транспортна компанія. Тобто, удари завдаються зокрема залізницею.
До речі, у Криму на кілька днів повністю припинили вільний продаж бензину. Паливо відпускатимуть лише за раніше придбаними талонами і не більше 20 літрів на людину, повідомив призначений РФ "глава" півострова Аксьонов. Нові талони у вільний продаж тимчасово не надходять.
Одночасно обмеження продаж палива вводять й інших регіонах Росії. За даними російських ЗМІ, у Москві та Підмосков'ї низка мереж АЗС встановила ліміти на відпустку бензину та дизеля. Залежно від мережі вони становлять від 60 до 150 літрів одного покупця. Можливість запровадження обмежень підтвердили також деякі великі нафтові компанії.
Обмеження запроваджуються на тлі повідомлень про посилення ударів по російських нафтопереробних підприємствах та об'єктах паливної логістики. Раніше ліміти на продаж палива вже вводилися в Курській області та низці інших регіонів Росії.
Також сьогодні був удар по Запорізькій ТЕС на захопленій РФ території - вона постачає електроенергію на АЕС в Енергодарі. Теплова електростанція сьогодні вранці зазнала інтенсивного обстрілу, повідомляє МАГАТЕ. Спостерігачі бачили невелике задимлення та чули вибухи.
Нагадаємо, минулої ночі АЕС ненадовго залишалася без зовнішнього електропостачання через удар дроном по підстанції на підконтрольній Україні території.
До ударів по Україні. У Бориспільському районі під Києвом сьогодні була масштабна пожежа на об'єкті інфраструктури, яка виникла через нічну атаку БПЛА.
У Дніпрі другий день поспіль атаковано склад "Нової пошти". Вчора, нагадаємо, були прильоти по складах АТБ, а до цього методично завдавалися ударів по терміналах із гуманітаркою ООН.
Тобто, у Дніпрі, як одному з ключових прифронтових мегаполісів та найбільшому логістичному хабі ЗСУ систематично вибивається вся логістична інфраструктура.
У щоденному режимі почали бити Рівненщиною. У Сарнах сьогодні розпочалися відключення світла після атаки БПЛА.
У прифронтовому Херсоні останнім часом почастішали удари дронами по багатоповерхівках. Особливо часто прилітає до будинків у Дніпровському та Корабельному районах, що знаходяться недалеко від Дніпра та російських позицій. Лише днями по всій області було пошкоджено 11 багатоповерхівок та 25 приватних будинків, поранено 19 осіб.
Сьогодні в херсонських пабликах з'явилося відео чергової багатоповерхівки, що згоріла, після атаки на неї десятків дронів. Вигоріли десятки квартир. Загинуло двоє людей, дев'ять постраждали.
Крім того, під Херсоном дрони знищили дорожню техніку: ковзанки, бензовоз та вантажівки. Тобто йдуть удари і трасами, які ведуть до обласного центру.
Загалом сьогодні вночі українська ППО не змогла збити 29 далекобійних безпілотників та одну ракету "Іскандер".
За даними Повітряних сил ЗСУ, з вечора 3 червня по Україні було запущено 293 безпілотники різних типів, включаючи Shahed, а також балістичну ракету "Іскандер-М". Сили ППО заявили про поразку або придушення 264 дронів.
Зафіксовано попадання балістичної ракети та 24 безпілотників по 11 об'єктах. Також повідомляється про падіння уламків збитих цілей у 12 місцях.
Зазвичай українська ППО, згідно зі своєю власною статистикою, за ніч не збиває 10-12 дронів, але сьогодні цей показник майже втричі вищий.
Радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов каже, що зростає частка реактивних "Шахедів". Наразі росіяни використовують "Герані-3", і Україна, за його словами, успішно з ними бореться. Але в майбутньому РФ намагатиметься використовувати "Герані-4", які літають зі швидкістю 500 км/год.
"Вони сподіваються, що нам буде важко працювати за цілями, які літатимуть зі швидкістю 500 км/год. Ми розуміємо, що вони роблять, і прийматимемо контрзаходи", - додав Бескрестнов.
Також загрозлива ситуація щодо ракет. Росія здатна запускати Україною 100 балістичних ракет щомісяця, не скорочуючи запаси, повідомили в ГУР. За даними розвідки, виробництво балістичних ракет "Іскандер" залишається на торішньому рівні: 55-60 одиниць на місяць, до 700 на рік. Виробництво ракет до С-300ПМ/С-400 подвоїлося: понад 480 на рік до 50 штук на місяць. "Кинджалів" - до 60 за рік.
"З огляду на такі темпи виробництва балістичних ракет, супротивник щомісяця може застосовувати до 100 таких ракет для ураження об'єктів на території України, зберігаючи при цьому стійкий рівень їх запасів", - заявляє ГУР.
Зеленський учора заявив, що кожного місяця росіяни можуть проводити кілька великих масованих атак на додаток до постійних ракетних ударів, які вони вже здійснюють. Тобто Москва може за бажання наростити ракетні удари.
Така риторика української влади, ймовірно, покликана змусити Захід посилити постачання ракет до "Петріотів". США - основний власник таких ракет - щодо цього поки що зберігають мовчання.
Україна погодилася розширити права угорської діаспори
Україна взяла на себе "широкі та всеосяжні зобов'язання" щодо угорської меншини на Закарпатті, заявив учора прем'єр-міністр Угорщини Мадьяр.
За його словами, Україна погодилася відновити систему шкіл для національних меншин, а також розширити використання угорської мови в освіті, роботі установ, громадському житті та політичній діяльності у населених пунктах, де угорці становлять понад 10% населення.
При цьому Мадьяр заявив, що якщо Україна внесе відповідні зміни до свого законодавства, угорський уряд погодиться на відкриття першого етапу переговорів щодо вступу до ЄС.
ЗМІ повідомляють подробиці угоди між Україною та Угорщиною щодо розширення прав угорської діаспори.
1. Установи, у яких діють класи чи групи з навчанням мовою національної меншини, матимуть статус "школи національної меншини". У них учні зможуть спілкуватися між собою та з учителями своєю мовою не лише під час уроків, використовувати вивіски та інші формати, а керівник установи буде зобов'язаний володіти цією мовою. Але якщо 2\3 батьків попросять, то в школах зроблять більше предметів українською.
2. Можна буде здати ЗНО/НМТ своєю мовою (крім тестів з української мови та історії) та отримати документи про освіту нею.
3. Місцеві органи влади зможуть вимагати від своїх співробітників знання мови нацменшин, вони можуть використовуватись у спілкуванні з місцевими органами влади. Обов'язковими стають консультації з нацменшинами щодо проектів законів щодо їх правового статусу.
4. Представники діаспори зможуть використовувати свою мову не лише усно та письмово, а й в електронній формі.
5. Громадські заходи — зустрічі з виборцями або спортивні змагання, організовані для нацменшин, — можуть проводитись їхньою мовою. Використовуватимуться вивіски з офіційними назвами на будинках органів місцевого самоврядування.
7. Передвиборча агітація, роз'яснення порядку голосування та текст виборчого бюлетеня можуть дублюватися.
8. Назви вулиць, площ, скверів та інших об'єктів топоніміки можуть дублюватися. Символіка нацменшин може використовуватись на офіційних державних заходах, але не має візуально домінувати над українською символікою та суперечити законодавству України.
Західні ЗМІ пишуть, що Угорщина вже зняла вето на переговори про вступ Києва до ЄС. Побічно це підтвердив Кіпр, який нині головує у Європейській Раді. Він заявив про підготовку до початку офіційних переговорів з Україною щодо вступу до ЄС.
"Сьогодні головування Кіпру ініціювало підготовку до офіційного відкриття Кластера 1 у переговорах про приєднання України та Молдови. Це знаменує важливу віху на їхньому шляху європейської інтеграції та посилає сильний сигнал єдності та рішучості ЄС", - заявили представники Кіпру.
Про те, чи можливий взагалі вступ України до ЄС без врегулювання відносин з Росією, ми писали тут.
Українські чоловіки у Європі
Продовжують йти підтвердження того, що ЄС готується заблокувати захист для мобілізаційного віку, які приїжджають українських чоловіків.
Після березня 2027 року вони можуть втратити право на тимчасовий захист у країнах ЄС, заявив міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер в інтерв'ю Die Welt.
За його словами, "з березня 2027 року автоматичного статусу захисту для українських чоловіків більше не буде", оскільки Україні потрібні громадяни чоловічої статі призовного віку. Міністр також повідомив, що це питання вперше обговорять глави МВС країн ЄС на зустрічі в Люксембурзі.
Йдеться про нових заявників після березня 2027 року. Українці, які вже отримали тимчасовий захист у країнах Євросоюзу, збережуть свій статус. Серед варіантів, що обговорюються, - надання захисту тільки тим чоловікам, які мають офіційний дозвіл на виїзд з України.
При цьому неясно, що робитимуть із чоловіками, які перебралися до країн ЄС нелегально - чи їх депортуватимуть під час затримання, чи дадуть виїхати з Європи транзитом до інших країн.
У той же час, як пише Politico з посиланням на європейських дипломатів, більшість країн ЄС поки що вважають такий підхід занадто жорстким. За даними видання, деякі держави, включаючи Польщу, підтримують обмеження, проте консенсусу з цього питання наразі немає.
Остаточне рішення про продовження режиму тимчасового захисту для українських біженців після березня 2027 очікується не раніше липня. У Єврокомісії раніше заявляли, що чоловіки призовного віку, які вже перебувають під тимчасовим захистом у ЄС, цей статус не втратить.
Скорочення сил США у Європі
Американці продовжують демонструвати, що не хоч більше захищатиме Євросоюз.
З Литви виводять понад тисячу американських військових та бронетехніку, повідомило місцеве видання LRT. Контингент США був у країні майже безперервно з 2020 року. Після початку повномасштабної війни в Україні його посилили приблизно до тисячі військових із бронетехнікою та важким озброєнням.
Наразі ротація завершилася, підрозділи та техніка залишають Литву. США обіцяють надіслати заміну, але терміни та склад нового контингенту поки невідомі.
На тлі перегляду американської військової присутності в Європі Литва вперше за шість років може тимчасово залишитись без бронетанкового батальйону США, додає видання.
Раніше американці заявили, що виведуть частину своїх військ із Німеччини. Також затримка ротації відбулася у Польщі.
Крім того, США представили в НАТО список озброєнь, які планують скоротити в Європі, повідомляє Die Welt з посиланням на джерела, називаючи це "серйозними викликами" для ЄС.
1. Кількість старих літаків-заправників типу KC-135 скоротиться з 71 до 63, а вісім сучасних літаків-заправників типу KC-46 заберуть.
2. Винищувачі: з 99 винищувачів F-16 залишиться 63, з 54 F-15E – 36.
3. Дрони: США виключають із планів НАТО всі дрони далекого радіусу дії, скорочуючи кількість збройних дронів типу MQ-9 майже наполовину.
3. Морські сили: одна з двох авіаносних ударних груп буде виведена з ладу, а також майже половина крейсерських та есмінних з'єднань. З планів також виключаються підводні можливості із запуску крилатих ракет. Кількість 26 морських розвідників типу Boeing P-8A Poseidon скоротиться до 15.
4. Бомбардувальні з'єднання: із двох бомбардувальних з'єднань одне буде виведено з ладу.
"Ці заяви свідчать про те, що США зосереджують свої зусилля у сфері зовнішньої політики та безпеки на Тихоокеанському регіоні", - коментує DIe Welt.
На цьому тлі надходять суперечливі сигнали щодо відносин між Росією та США.
РФ поновила прямий обмін поштовими посилками зі Штатами. Також Росія та США завтра підпишуть угоду про продовження проектування тунелю, який з'єднає дві країни під Берінговою протокою - від Чукотки до Аляски. Про це заявив спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв на Петербурзькому економічному форумі.
Зазначимо, що вперше про будівництво тунелю заговорили ще наприкінці 19-го століття. Після розпаду СРСР переговори між РФ та США активізувалися та велися до 2014 року – до анексії Криму. Відновилося вони у ході контактів між Москвою та Вашингтоном після приходу до влади Трампа.
Також збірні США та Росії проведуть 1 липня проведуть у Москві перший хокейний матч за останні 8 років, заявив на ПМЕФ голова Американської торгової палати у Росії Роберт Ейджі. Цю ідею ще у березні минулого року Путін озвучив Трампу, і той її підтримав.
Останній офіційний матч між збірними Росії та США пройшов 17 лютого 2018 року на Олімпійських іграх у Пхончхані (Росія тоді виступала як "Олімпійські атлети з Росії" та здобула перемогу).
Також сьогодні представник Путіна Кирило Дмитрієв повідомив, що вчора говорив телефоном з Віткоффом і Кушнером. За його словами, зі США "постійно йде діалог, тому що американська сторона намагається сприяти світові". Він звинуватив "бажаючу продовження війни" Європу у спробі зриву цих переговорів.
Нагадаємо, наприкінці травня Пєсков повідомив, що в Росії чекають на приїзд Віткоффа і Кушнера. Також на приїзд чекають і в Києві. Але обидва візити поки що офіційно не анонсовані.
Зрозуміло, це різке потепління відносин, але очевидні спроби їх " розморозити " хоча б у периферійних питаннях, що є показником взаємних спроб налагодити контакт.
Водночас це не є лінією всього американського істеблішменту.
Палата представників Конгресу США підтримала розгляд законопроекту про нову допомогу Україні та санкції проти Росії. Рішення, яке відкриває шлях до фінального голосування, підтримали 218 конгресменів, з них п'ять республіканців, проти виступили 204. Остаточне голосування очікується вже сьогодні, 4 червня.
Законопроект передбачає посилення санкцій проти російського нафтового сектора, введення мит у розмірі 500% на низку товарів з Росії, а також розширення військової підтримки України. Зокрема, пропонується продовжити програму ленд-лізу до 2028 року та виділити Україні по 300 млн доларів військової допомоги у 2026 та 2027 роках.
Нагадаємо, що ленд-ліз України був запущений ще за Байдена, проте за цією програмою так нічого поставлено і не було. Причина в тому, що допомога Україні надавалася на безоплатній основі (ленд-ліз має на увазі, що послуги мають бути сплачені).
За Байдена США відправляли Києву грошей і продукції на 50-60 млрд доларів на рік (нинішній законопроект пропонує, як уже говорилося вище, лише по 300 млн доларів на рік).
Щоправда, за цей законопроект має ще проголосувати Сенат, а потім підписати Трамп. Чи підпише – питання відкрите. При цьому в його оточенні також, як ми вже писали, є прихильники посилення підходу до РФ.
Один із них – держсекретар Рубіо. Він учора виступав у Конгресі та заявив, що шанси на врегулювання українського конфлікту зараз виглядають не дуже високими, оскільки сторони не готові до поступок, особливо Росія. При цьому, за його словами, США не є нейтральним посередником, оскільки продають зброю Україні та продовжують санкційний тиск на РФ. Також він сказав, що санкції проти російської нафти США знову запровадять "як тільки дозволять обставини".
Тобто у Вашингтоні триває боротьба двох підходів щодо відносин із РФ. Що, у свою чергу, блокує і будь-які активні дії Білого дому щодо тиску на Київ з метою примусу до ухвалення "анкориджських домовленостей", включаючи виведення військ з Донбасу.
У Москві із цього приводу вже висловлюють невдоволення.
"Якби США по-справжньому просували свою мирну ініціативу щодо України, військові дії вже припинилися б", - заявив сьогодні голова МЗС РФ Сергій Лавров.
У Європі тим часом продовжують говорити про необхідність відкриття дипломатичних каналів із Росією. Німеччина, Франція та Великобританія спільно з Києвом обговорюють можливість розпочати з Росією переговори про завершення війни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними агентства, у Берліні, Парижі та Лондоні вважають, що ситуація починає складатися більш сприятливо для України. На тлі переговорів, що тривали, під егідою США і фактичного глухого кута на фронті європейські союзники побачили можливість спробувати розпочати переговори з Москвою.
Додатковим фактором тиску на Кремль Bloomberg називає почастішання ударів українських безпілотників по об'єктах у глибині Росії, а також ознаки невдоволення війною серед частини російської еліти.
За словами джерел, у переговорах передбачено участь України.
Найближчими днями прем'єр Британії Стармер, як очікується, обговорить це питання з канцлером Німеччини Мерцем та президентом Франції Макроном.
Про що можуть домовитися Європа та Росія ми писали тут.