Нещодавно народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що державні ваучери, яких роздали більш ніж на 23 мільярди гривень, не працюють.
"Абсолютна більшість тих, що вже готова обміняти ці сертифікати на нове житло, не можуть цього зробити. Тому що держава просто не дає ці гроші. Тобто взяли папірець, помахали обіцянками перед носом, а тепер морозяться. Бо коли справа доходить до виплат грошей різко немає. Кажуть, чекайте", - написав депутат.
Йдеться про житлові сертифікати за втрачене через війну житло. Їх видають у рамках державної програми "еВосстановлення", і за них можна купити нове житло замість зруйнованого принаймні теоретично.
За правилами програми, одержувач сертифікату може придбати квартиру або приватний будинок як на первинці, так і на вторинному ринку, в тому числі, інвестувати в об'єкти, що будуються. Але є обмеження – на один сертифікат можна купити лише один житловий об'єкт, який згодом не можна продавати чи дарувати протягом п'яти років після угоди.
Сума сертифіката визначається спеціальною комісією, виходячи із параметрів зруйнованого житла. Враховують площу, рік побудови, місце розташування. Як базову ставку беруть встановлені Мінрегіоном середні цінники на квадратний метр по різних містах країни.
Власник сертифікату може доплатити свої кошти, якщо обране ним житло дорожче, ніж номінал ваучера, реально також оформити на різницю кредит під "еселю".
Схема така - спочатку власник сертифікату шукає житло, після чого бронює гроші у "Діє" або в ЦНАПі. Кошти мають надійти на рахунок продавця протягом 5 робочих днів, але до цього зобов'язаний припинити право власності у нотаріуса. Тобто власники нерухомості повинні відмовитися від неї фактично ще до того, як гроші надійдуть на їхній рахунок. Через це багато власників не хочуть продавати своє житло за сертифікатами, але йдуть на поступки за умови націнки (до 10% від початкового цінника).
За даними прем'єр-міністра Юлії Свириденко, у 2025 році компенсації за пошкоджене житло отримало понад 67 тисяч сімей, а з грудня минулого року сертифікати почали видавати і тим, хто мав житло на окупованих територіях (сума – не більше ніж 2 млн гривень).
Фінансування програми йде як із бюджету, так із коштів міжнародних донорів. Наприклад, торік 300 млн. євро перерахував Банк розвитку Ради Європи тощо.
Але тепер, виходить, житлові сертифікати стали "папірцями"?
Про те, що проблема з фінансуванням справді є, розповів голова агентства нерухомості "КиївДомСервіс" Андрій Романов.
"Це правда. Зараз за цими сертифікатами немає фінансування. Сертифікати є, а купити за них нічого не можна. Люди чекають. Кажуть, черговий транш із виплат буде не раніше осені", - каже Романов.
Ріелтори розповідають, що через це зриваються як уже підготовлені угоди, так і попередні домовленості — власники житла, почувши про проблеми з грошима, відмовляються продавати сертифікати, навіть якщо потенційні покупці пропонують їм більш високий цінник.
"Підвисло" сертифікатів як мінімум на 23,8 млрд гривень. Це дані на 1 квітня цього року, які оприлюднила Рахункова палата за підсумками аналізу виконання бюджету за перший квартал нинішнього року.
У Рахунковій палаті зазначили, що у першому кварталі не використовувалися кошти Фонду ліквідації збройної агресії у розмірі 3,2 млрд, через те, що уряд не ухвалив жодного рішення щодо їх розподілу.
Але основна сума – 23,8 млрд – це не виплачені кошти за вже узгодженими заявами громадян.
Якщо орієнтуватися на виплати за середньостатистичним сертифікатом у розмірі 2 млн. гривень, виходить, що з проблемами з грошима зіштовхнулося близько 12 тисяч одержувачів (це майже 18% від тих, кому торік видали сертифікати).
Основною причиною зупинення фінансування у Рахунковій палаті назвали несвоєчасну зміну порядку використання коштів Фонду.
Зазначимо: цей порядок Кабінет міністрів відкоригував у березні 2025 року своєю ухвалою №300.
Звідти, зокрема, прибрали норму щодо будівництва нового житла та його реконструкції для тих, хто його втратив. Раніше воно споруджувалося та включалося до фондів житла на місцях (туди селили переселенців).
У новій редакції прописано, що тепер Фонд виплачує компенсацію за знищене чи пошкоджене майно (у тому числі дачі та садові будинки),
Також Фонд фінансуватиме відновлення об'єктів інфраструктури, пов'язаних із водо- та теплозабезпеченням та електропостачанням. Плюс – відновлювати пошкоджені житлові об'єкти.
Крім того, змінили механізм подання проектів до Фонду. Якщо раніше фінансування визначалося на підставі пропозицій із регіонів, то тепер це будуть публічні інвестиційні проекти, включені до єдиного та галузевого портфелів центральних органів влади.
"Про те, що робота Фонду буде змінюватися, було відомо ще торік. Зокрема, буде великий блок і велике фінансування по об'єктах критичної інфраструктури, які все складніше "тягнути" за рахунок інших джерел. Тому негласно була дана команда "гроші не транжирити" і не поспішати з виплатами по житлових сертифікатах". початку опалювального сезону, а потім можна буде повертатися до компенсацій людям за житло", - каже наше джерело, обізнане про роботу Фонду.
Тобто, швидше за все, гроші почнуть виплачувати справді ближче до осені.
"Розумію людей, які зараз чекають. Коли сертифікат є, а купити житло поки що неможливо, виникає закономірне питання - скільки ще чекати? Ефективність будь-якої компенсаційної програми потрібно оцінювати не за виданими сертифікатами і не за обсягами заявлених коштів, а за кількістю сімей, які змогли переїхати в нове житло", - каже столичний ріелтор Ірина.
Зазначимо, що Рахункова палата вже не вперше критикує Фонд. У звіті за 2023 рік сказано про "керування процесом розподілу коштів Фонду в ручному режимі та спрямування левової частки акумульованих коштів на експериментальні проекти з порушенням певного механізму розподілу коштів".
Також йдеться, що кошти Фонду вилучалися на реалізацію недостатньо прозорих та необґрунтованих проектів. неефективний розподіл коштів у Рахунковій палаті пояснили "не належним виконанням організаторами, ключовими учасниками та координаторами своїх ролей та функцій", а також недосконалим законодавчим полем, слабкою діджиталізацією тощо.