Привид дефіциту. Росія посилює удари по паливній інфраструктурі України. Що це означає для ринку?

Наслідки удару по АЗС у Дніпропетровській області. Фото: ДСНС

Досі Україні вдавалося уникати дефіциту палива, незважаючи на повномасштабну війну.

Ми вже писали про основні причини – велику кількість постачальників імпортного ресурсу, розосередження паливних складів та широку мережу заправок країною.

Але експерти попереджають, що дефіцит можна прийти і до України, якщо Росія посилить атаки на паливну інфраструктуру.

В останні місяці РФ почала цілеспрямовано бити за українськими автозаправними санціями, особливо в прифронтових регіонах.

"Заправок великих мереж там вже практично не залишилося, тільки місцеві, та й ті розташовані на значних відстанях одна від одної, що ускладнює заправку для водіїв", - каже керівник спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Станом на кінець червня, по регіонах внаслідок російських атак було знищено близько 150 АЗС. І "війна проти заправок" триває щодня.

Експерти зазначають, що в атаках на українські АЗС намітилася нова тенденція — росіяни дедалі частіше розширюють "паливний фронт" і б'є по заправках не лише на прифронтових, а й на інших територіях (що підтверджують удари, наприклад, по об'єктах у Полтавській області).

Зазначимо, що, мабуть, уперше з початку війни, напередодні останньої масованої атаки по Києву та Київській області мережа АЗС WOG заявила про запуск "спеціального режиму" роботи заправок. Компанія закрила всі свої АЗС з 23.00 1 липня до 7.00 2 липня, пояснивши це "можливим масованим ударом" та спробою "забезпечити безпеку персоналу та клієнтів".

Також з 1 липня заправки цієї мережі у Сумській, Запорізькій, Чернігівській, Харківській, Харсонській, Дніпропетровській та частині Полтавської областей не працюватимуть щодня з 23.00 до 7.00 наступного дня.

"У нічний час зовнішнє освітлення на АЗК буде відключено. Під час повітряної тривоги відпуск палива буде припинено, зокрема, і через сервіс дистанційної заправки WOG PAY Паливо", - заявили в мережі.

Компанія також рекомендувала, з урахуванням безпекової ситуації, не залишати на АЗС автомобілі і не планувати ночівлі великогабаритного транспорту біля автозаправних комплексів.

Як розповіло джерело на паливному ринку, над впровадженням подібних заходів безпеки думають і інші мережі.

"Хочуть мінімізувати можливі втрати, і не подавати паливо в систему при загрозі атак. Одна справа, якщо приліт буде за порожніми резервуарами, інша - якщо в них буде пальне - збитки в цьому випадку зростають багаторазово", - пояснило джерело.

Зазначимо, що в Запорізькій області багато локальних заправок також почали закриватися на час повітряної тривоги. Але в регіоні вона, як правило, дуже тривала, тому водіям доводиться чекати на можливість заправитися годинами.

Експерти кажуть, що потрібно терміново змінювати саму схему торгівлі паливом, інакше – не уникнути великих проблем, зокрема дефіциту пального.

«Чого ми чекаємо? Чому не дозволяємо торгівлю з мобільних АЗС? Не даємо сигнал бізнесу, що і як готувати? Леушкін.

За його словами, " кримська історія " (з дефіцитом палива - Ред. ) цілком може прийти до Харкова, Запоріжжя, і далі - "розповзатися по всій країні".

Щоб не допустити дефіциту палива на заправках, потрібно "вже на вчора" проводити комплексні заходи: захищати АЗС антидроновими сітками (про реалізацію такого проекту вже заявила влада Запорізької області, але роботи тільки починаються), дозволити бізнесу маскувати газові модулі (зокрема, змінювати кольори їхнього забарвлення, щоб "обдурити дроти". штрафи), погодити на державному рівні спрощену видачу ліцензій на мобільні АЗС, які зараз, за словами Леушкіна, "поза законом", перевірити та посилити захист акцизної бази.

"Якщо ворог отримає доступ до неї, то там написано все. Де і скільки палива лежить, причому з точними адресами", - каже Леушкін.

Він також додав, що багатьом операторам вигідніше загалом закрити АЗС в окремих населених пунктах (особливо на прифронтових територіях), ніж продовжувати їх обслуговувати.

Чи прислухається влада до порад бізнесу - поки що неясно. Мобільні АЗС, які дозволяють поставити торгівлю паливом у найпроблемніших регіонах на новий рівень, паралельно дають операторам можливість мінімізувати податки. Адже перевірити "заправку на колесах" та викрити її у приховуванні доходів набагато складніше, ніж звичайну АЗС. При цьому влада протягом останнього року посилила податковий нагляд за паливними мережами і навіть вимагає податки наперед (що вже стало проблемою для багатьох локальних АЗС, яким просто нічим платити).

Голова консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн зазначає, що на фоні посилення ударів по паливній інфраструктурі уряд реанімує ідею з мінімальними паливними запасами та хоче запустити її вже найближчим часом.

Йдеться про нововведення, ухвалені Верховною Радою окремим законом у 2024 році. Він передбачає вимоги для мереж щодо формування "стратегічних" запасів палива (9% від розрахункового споживання). Але тоді практичної реалізації так і не дійшло.

Тепер це питання влада знову почала порушувати, і з грудня мережі можуть змусити формувати запаси. При цьому бізнес каже, що незрозуміло, де зберігати ці запаси та головне – як уберегти їх від ударів РФ.

"А до того покриє збитки? Зробили запас, прилетіло. Знову привезли, знову прилетіло. Більше просто не пощастить. Спочатку відваляться дрібні, всі побіжать до великих, а їм де зберігати необхідну норму запасу (вона розраховується як частка від обігу). на своїй сторінці у Фейсбуці.

Він також заявив, що паливо може подорожчати "на кілька гривень на літрі", оскільки мережі закладатимуть у цінник свої ризики.

Зазначимо, що і без реалізації нововведень щодо мінімальних запасів палива, ціни на пальне найближчим часом можуть підрости на тлі можливого ажіотажу, особливо в регіонах прифротових, де АЗС вже зараз мало.

Також компанії можуть ще більше збільшити свою маржу на паливі з урахуванням ризиків зі збитків від прильотів. За словами Рябцева, вже зараз маржа на пальному в Україні дуже велика і може сягати 10-15 гривень на літрі палива. А в перспективі вона може збільшитись і до 20 гривень чи навіть більше.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.